Что такое сенкан в литературе
Мастер-класс для педагогов: «Сенкан как основная форма работы при анализе художественного произведения»
Сенкан, наверное, самый известный и раскрученный жанр по причине того, что имеет массу возможностей в силу своего размера. Удобный, небольшой, не требующий дополнительной теоретической подготовки.
Я бы хотела рассказать, как с помощью только сенкана можно охарактеризовать образы в художественном произведении.
Просмотр содержимого документа
«Мастер-класс для педагогов: «Сенкан как основная форма работы при анализе художественного произведения»»
Мастер-класс для педагогов: «Сенкан как основная форма работы при анализе художественного произведения»
Цель: повышение профессионального мастерства педагогов через ознакомление с нетрадиционными жанрами сочинений.
Познакомить педагогов с понятием «нетрадиционные жанры сочинений».
Показать, как с помощью сенкана можно выполнить характеристику персонажей художественного произведения.
Способствовать развитию профессионально-творческой активности путём поиска нестандартных решений в использовании привычных форм работы.
Практическое освоение педагогами сенкана как жанра сочинения.
Повышения уровня профессиональной компетентности педагогов.
Рост мотивации участников мастер-класса к формированию собственного стиля творческой педагогической деятельности.
Свой мастер-класс я решила посвятить нетрадиционным жанрам сочинений. Часть из них знает каждый из вас и, уверена, использует в своей работе. Некоторые в силу сложности и новизны ещё на пути к широкому использованию. Лично я в своей практике уделяю особое внимание таким жанрам, как сочинение-метаморфоза, кеннинги, эссе, диаманта, сенкан. На последнем я бы хотела остановиться более подробно.
Сенкан, наверное, самый известный и раскрученный жанр по причине того, что имеет массу возможностей в силу своего размера. Удобный, небольшой, не требующий дополнительной теоретической подготовки.
чёткое усвоение понятий «имя существительное», «имя прилагательное», «глагол», «синоним» и практическое их употребление;
развитие логического мышления;
развитие коммуникативных умений и навыков;
развитие умения выделять главное;
развитие ассоциативного мышления.
простота, умаляющая истинное значение данного вида работы.
Схема составления сенкана:
1 строка – слово, указывающее на тему (обычно имя существительное)
2 строка – описание темы с помощью двух прилагательных
3 строка – описание действия, связанного с темой с помощью трёх глаголов
4 строка – фраза из 4 слов, содержащая личное отношение говорящего к теме
5 строка – синоним к первому слову, своего рода итог.
Я бы хотела рассказать, как с помощью только сенкана можно охарактеризовать образы в художественном произведении.
Для примера я выбрала произведение М.Ю.Лермонтова «Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова». Характеристику образов произведения выполним только с помощью сенкана.
Задание. Составить сенкан к произведению.
Цель: с помощью сенкана получить общее впечатление о произведении.
«Песня про удалого… купца Калашникова»
Рассказывает, увлекает, учит
Нет ничего дороже человеческой жизни
Задание. Составить сенкан «Купец Калашников».
Цель: получить общее впечатление читателя от образа купца Калашникова.
Ждёт, мстит, обеспечивает
Семья – это самое главное
Задание. Составить сенкан «Опричник Кирибеевич».
Цель: получить общее впечатление читателя от образа опричника Кирибеевича.
Задумывает, добивается, погибает
Любимчик Ивана Грозного
Задание. Составить сенкан «Алёна Дмитревна».
Цель: получить общее впечатление читателя от образа Алёны Дмитревны.
Верит в Бога, переживает, просит о прощении
Женщина, уважающая своего мужа
Задание. Составить сенкан «Алёна Дмитревна для Калашникова».
Цель: увидеть героиню глазами купца Калашникова.
Чаще всего учащиеся по инерции начинают характеризовать образ через восприятие читателя, поэтому учащимся неоднократно для стимуляции образного мышления предлагается представить себя купцом Калашниковым, увидеть героиню глазами мужа. Соответственно меняется и восприятие, появляется субъективность, основанная на тексте произведения.
Алёна Дмитревна для Калашникова
Задерживается, признаётся, доверяет
Женщина, за которую он должен отомстить
Задание. Составить сенкан «Алёна Дмитревна для Кирибеевича».
Цель: увидеть героиню глазами опричника Кирибеевича.
Отношение Калашникова и Кирибеевича к Алёне Дмитревне прямо противоположное. Учащиеся должны прочувствовать это, а значит в который раз повторить произведение, найти то, что уникально для данного случая.
Нередко можно услышать от детей, что Кирибеевич влюбился, что им руководят чувства и его поступок можно оправдать. Когда с помощью сенкана выделяем главное, все вопросы уходят. Кирибеевич видит только красоту героини, ни о какой влюблённости речь не идёт.
Алёна Дмитревна для Кирибеевича
Не ждёт, не хочет, сопротивляется
Задание. Составить сенкан «Калашников глазами Кирибеевича».
Цель: увидеть, отдавал ли Кирибеевич себе отчёт в том, что совершил.
Произведение прозрачное в смысловом отношении, поэтому поступки героев читаются безошибочно. Сенкан даёт возможность не только посмотреть на отношения между соперниками, но и вкратце дать им характеристику.
Калашников глазами Кирибеевича
Знает, любит, отомстит
Соперник, которого стоит опасаться
Задание. Составить сенкан «Кирибеевич глазами Калашникова».
Цель: увидеть, насколько достойно повёл себя обманутый муж, что ставил на первое место – собственную честь или честь жены, насколько тяжёлым было для него оскорбление.
Кирибеевич глазами Калашникова
Позволяет, унижает, добивается
Тот, кто поругал мою честь
Задание. Составить сенкан «Калашников глазами Ивана Грозного».
Цель: показать реакцию царя, властителя судеб, на гибель своего опричника.
Считаю, что правильней всего образ Ивана Грозного анализировать тогда, когда о главных героях уже всё сказано. Именно царь поставил точку в жизни Калашникова и его семьи, именно от царя зависела последующая судьба героев произведения, оставшихся в живых. Роль Ивана Грозного в развитии конфликта велика, но не главная. Царь косвенно подтолкнул Кирибеевича к деянию, но на первый план его образ выходит только во время вынесения приговора, где Калашников в определённой степени становится ровней Ивану Грозному, но, всё-таки, царь выше. Потому и образ Калашникова характеризуем через восприятие Ивана Грозного: как увидит, так и решит.
Калашников глазами Ивана Грозного
Вызвался, боролся, победил
Калашников – человек, вызывающий уважение
Задание. Составить сенкан «Калашников глазами других людей».
Цель: изобразить эпилог произведения.
Калашникова больше нет, но могила его не приобретает предметности, а выполняет своего рода роль занавеса, укрытия образа главного героя. Ощущения, что человека больше нет, не возникает. Его жизнь была настолько достойной, что и после смерти его имя вызывает уважение и устойчивую ассоциацию с человеком, а не с его могилой. Поэтому и название сенкана «Калашников глазами других людей», а не «Могила Калашникова глазами других людей».
Калашников глазами других людей
Принимает бой, побеждает, погибает
Задание. Составить сенкан «Калашников моими глазами» или «Песня про удалого купца Калашникова» моими глазами».
Цель: показать своё восприятие произведения после характеристики всех персонажей.
Только ли образы художественного произведения мы охарактеризовали, может, ещё какая-то цель достигнута? Давайте попробуем дать ответы на несколько вопросов.
С каким произведением мы работали? Кто его автор? Место его творчества в литературном наследии?
К какому виду искусства относится это произведение?
Что вы нового узнали для себя, читая это произведение?
Какими качествами должен обладать настоящий мужчина?
Какие критерии поведения супругов остались неизменными?
Что ещё из описанного в произведении осталось неизменным?
Сколько вариантов решения проблем предлагает автор?
Что недопустимо в отношениях между людьми?
Насколько далёким от нас является это произведение?
Нетрадиционные жанры сочинений – методическая находка, которая вносит разнообразие в привычные формы работы на уроке, учит мыслить по-новому, думать образами, использовать речевые формулы, которым нет места в классическом сочинении. В связи с новизной даёт возможность высказывать собственные мысли, показывать собственное восприятие как художественного произведения, так и действительности, позволяет создавать новые и самобытные тексты, а не копировать чужие. Использование таких сочинений возможно как на уроке, так и в качестве домашнего задания.
LiveInternetLiveInternet
—Рубрики
—Музыка
—Поиск по дневнику
—Подписка по e-mail
—Статистика
Синквейн ( или синкан)
София сегодня написала свой первый синкан
1 тепло
2 душевне, сердечне
3 зігріває, пестить, бавить
4 приємно почувати себе зігрітим
5 серце
Только что учительница дочки прислала ее творение. У них,оказывается, проэкт по теме сохранения энергии. Темная мамочка,я, побежала искать информацию что такое синкан, и вот что нарыла
Синквейн ( или синкан)
Синквейн (от фр. cinquains, англ. cinquain) — пятистрочная стихотворная форма, возникшая в США в начале XX века под влиянием японской поэзии. В дальнейшем стала использоваться (в последнее время, с 1997 года, и в России) в дидактических целях, как эффективный метод развития образной речи, который позволяет быстро получить результат. Ряд методистов полагает, что синквейны полезны в качестве инструмента для синтезирования сложной информации, в качестве среза оценки понятийного и словарного багажа учащихся
В начале XX века форму синквейна разработала американская поэтесса Аделаида Крэпси (Adelaide Crapsey), опиравшаяся на знакомство с японскими силлабическими миниатюрами хайку и танка. Синквейны вошли в её посмертное собрание стихотворений, изданное в 1914 году и несколько раз переиздававшееся.
Традиционный синквейн состоит из пяти строк и основан на подсчёте слогов в каждом стихе: его слоговая структура — 2—4—6—8—2, всего 22 слога (в хайку 17, в танка — 31)[3]. Авторы, развивавшие форму в дальнейшем, предложили ряд её вариаций:
Обратный синквейн (Reverse cinquain) — с обратной последовательностью стихов (2—8—6—4—2);
Зеркальный синквейн (Mirror cinquain) — форма из двух пятистрочных строф, где первая — это традиционный, а вторая — обратный синквейны;
Синквейн-бабочка (Butterfly cinquain) — девятистрочная форма со слоговой структурой 2—4—6—8—2—8—6—4—2;
Корона синквейнов (Crown cinquain) — 5 традиционных синквейнов, образующих завершенное стихотворение;
Гирлянда синквейнов (Garland cinquain) — аналог венка сонетов, корона синквейнов, к которой добавлен шестой синквейн, где первая строка взята из первого синквейна, вторая строка из второго, и т. д.
Дидактический синквейн развился в практике американской школы. В этом жанре текст основывается не на слоговой зависимости, а на содержательной и синтаксической заданности каждой строки.
Первая строка — тема синквейна, заключает в себе одно слово (обычно существительное или местоимение), которое обозначает объект или предмет, о котором пойдет речь.
Вторая строка — два слова (чаще всего прилагательные или причастия), они дают описание признаков и свойств выбранного в синквейне предмета или объекта.
Третья строка — образована тремя глаголами или деепричастиями, описывающими характерные действия объекта.
Четвертая строка — фраза из четырёх слов, выражающая личное отношение автора синквейна к описываемому предмету или объекту.
Пятая строка — одно слово-резюме, характеризующее суть предмета или объекта.
Чёткое соблюдение правил написания синквейна не обязательно. Например, для улучшения текста в четвёртой строке можно использовать три или пять слов, а в пятой строке — два слова. Возможны варианты использования и других частей речи.
Синквейн с точки зрения педагогики
Написание синквейна является формой свободного творчества, требующей от автора умения находить в информационном материале наиболее существенные элементы, делать выводы и кратко их формулировать. Помимо использования синквейнов на уроках литературы (например, для подведения итогов по пройденному произведению ) практикуется и использование синквейна как заключительного задания по пройденному материалу любой другой дисциплины.
Простота построения синквейна делает его одним из эффективных методов развития ребенка дошкольного возраста, который позволяет быстро получить результат. В частности, знакомство с самим понятием слова и расширение словарного запаса для более эффективного выражения своей мысли.
Формирование аналитических способностей
Составление синквейна, краткого резюме на основе больших объемов информации, полезно для выработки способности к анализу. В отличие от школьного сочинения, синквейн требует меньших временных затрат, хотя и имеет более жёсткие рамки по форме изложения, и его написание требует от составителя реализации практически всех его личностных способностей (интеллектуальные, творческие, образные). Таким образом, процедура составления синквейна позволяет гармонично сочетать элементы всех трех основных образовательных систем: информационной, деятельностной и личностно ориентированной.
Различные вариации для составления синквейна способствуют разноплановому составлению заданий. Помимо самостоятельного (как и в паре, группе) составления нового синквейна, возможно варианты с:
составлением краткого рассказа по готовому синквейну (с использованием слов и фраз, входящих в состав синквейна);
коррекция и совершенствование готового синквейна;
анализ неполного синквейна для определения отсутствующей части (например, дан синквейн без указания темы — без первой строки, необходимо на основе существующих ее определить).
Сенкан должен составятся с 5 строк:
— в первой должно быть то, о чём мы пишем (Например, Матушка)
— во второй 2 слова, описывающее предмет писания (Например, Родная, милая)
— в третьей 3 слова, на вопрос «Что делает» и тому подобных. (Например, Любит, ждёт, надеется)
— в четвёртой целое предложение открывающее суть того, что делает предмет о котором пишут (Например, Сидит и думает о своих сыновьях)
— в пятой, синоним к слову, о котором пишут (Например, Маменька)
Вот и получился у нас Сенкан со словом Матушка:
Матушка
Родная, милая
Любит, ждёт, надеется
Сидит и думает о своих сыновьях
Маменька
Що таке сенкан?
Сенкан (інші варіанти — синкан, синкант) — це п’ятирядковий вірш, який ще часто називають «американським хоку» через його подібність до японського жанру поезії. В деяких українських школах вправу з написання сенкану вже використовують як навчальний прийом. Як правило, складання такого вірша займає всього кілька хвилин. Нумо розбиратися, як це робити.
Історія виникнення
Жанр сенкану з’явився на початку 20 століття в США. Вважаться, що цю поетичну форму створила поетеса Аделаїда Крепсі (1878-1914). Жінка цікавилася східною культурою, у тому числі японською. Познайомившисть із хоку, Крепсі надихнулася на створення власної форми вірша — з п’яти рядків і 22 складів. У 1941 році, вже після смерті поетеси, вийшла друком її поетична збірка «Поезія» («Verse»), до якої увійшли також сенкани. Збірка стала популярною в багатьох країнах і неодноразово перевидавалася. Сьогодні існує багато різновидів сенканів: традиційний, зворотній, дзеркальний, сенкан-метелик, корона сенканів, гірлянда сенканів, дидактичний сенкан і т.д.
Правила складання
Один з найпоширеніших видів сенкану — дидактичний. Його форма створення доволі проста. Перший рядок — одне слово. Це іменник, який вказує на тему вірша. Другий рядок — два прикметники, які описують тему. Третій рядок — три дієслова, що описують дію, пов’язану з темою. Четвертий — речення з чотирьох слів, яке вказує на ставлення самого автора до теми. Останній, п’ятий рядок є ніби висновком вірша. Зазвичай це також одне слово, яке є синонімом до теми. Найлегше зрозуміти структуру дидактичного санкану на прикладах.
Приклади
Сенкан про Україну:
Україна
Рідна, незалежна.
Розквітаєш, зростаєш, милуєш.
Ти — моя рідна земля.
Батьківщина.
Мова
Українська, веселкова.
Єднає, дзвенить, лунає.
Вона — наш великий скарб.
Бесіда.
Людина
Щаслива, вільна.
Живе, творить, кохає.
Вона — дитя всього світу.
Душа.
Види сенканів
Традиційний сенкан — це вірш із п’яти рядків і 22 складів. Вони розміщені за схемою 2–4–6–8–2 (цифра — кількість складів у рядку). Є також зворотній сенкан. Із назви можна зрозуміти, що в цьому вірші зворотна послідовність складів. Отже, схема цього сенкану виглядає так: 2–8–6–4–2.
Із традиційного і зворотнього сенканів можна сформувати дзеркальний сенкан. Такий вірш складається із двох строф, одна з яких написана за схемою традиційного, а інша — за схемою зворотнього сенкану.
Схема сенкана-метелика із дев’яти рядків виглядяє так: 2–4–6–8–2–8–6–4–2.
СЕНКАН
Що ж то за звір такий – «сенкан»?
Коли вперше чуєш це слово, воно видається незрозумілим та екзотичним. Насправді ж у ньому немає нічого складного.
У перекладі з французької слово «сенкан» означає «п’ять», або – у вільному перекладі – «п’ять натхнень», «п’ять успіхів». Французькою це слово звучить як «cinquains», англійською – «cinquain», російською – «синквейн». В українських фахових часописах можна зустріти також наступні варіанти написання: «синкан», «синкант».
З великою мірою упрощення, сенкан можна охарактеризувати як особливу форму білого вірша. Це короткий поетичний твір, жанр в японському стилі, що складається з п’яти рядків і пишеться за визначеними правилами.
Винайдено сенкан в США на початку ХХ ст. Основоположницею жанру і творцем цієї поетичної форми є американська поетеса Аделаїда Крепсі (1878-1914), пошановувачка східної культури, словесник, викладач основ поетики. Книга «Сто віршів Стародавньої Японії» та знайомство з японськими жанрами хоку і танка надихнули її на створення власного оригінального поетичного стилю – стансу, який складався з п’яти рядків і містив 22 склади. Сенкани ввійшли до її збірника «Поезія» («Verse»), який був виданий в 1914 році вже після смерті поетеси, скоро став надзвичайно популярним у всьому світі та кілька разів перевидавався. Америанське походження цієї форми під впливом японських мініатюр призвело до того, що іноді сенкан ще називають «американське хоку».
Ось деякі з творів Аделаїда Крепсі у перекладі Оксани Лущевської:
Amaze Здивування
Not these my hands Не мої ці руки
And yet I think there was Все ж віриться так, що
A woman like me once had hands Жінка подібна до мене мала руки
Fate Defied Виклик долі
Were tissue of silver зі срібла сукню
I’ll wear, O fate, thy grey, Я вдягну, о Доле, імлу цю.
And go mistily radiant, clad Піду серпанково-сяйна, убрана
Like the moon. мов місяць.
Snow Сніг
From bleakening hills З чорніючих гір
Blows down the light, first breath Ллється донизу світло, як подих
Of wintry wind…look up, and scent Зимних зим… глянь-но і вчуй
Trapped Поглинуті
If day on day все день за днем
Follows, and weary year поволі, і рине все рік
On year…and ever days and years… за роком… і дні собі за роками
За сто років свого існування сенкан як жанр розвивався і на сьогодні має кілька різновидів.
Традиційний сенкан складається з п’яти рядків та оснований на підрахунку складів у кожному вірші: його складова структура: 2–4–6–8–2, всього 22 склади (в хоку – 17, в танка – 31).
У зворотному сенкані – зворотна послідовність складів: 2–8–6–4–2.
Дзеркальний сенкан – це дві п’ятирядкові строфи, де перша – традиційний, друга – зворотний сенкан.
Этот странный вечер, он так
Мне бы лучше работать, но
Сенкан-метелик – вірш на дев’ять рядків зі складовою структурою: 2–4–6–8–2–8–6–4–2. Графічно такий вірш справді нагадує метелика:
будто в тучах порох
взорван и’скрой метеора
небо станет чёрным морем
Зустрічається навіть така форма, як корона сенканів (5 традиційних сенканів, що утворюють вірш):
Укажи мне Обнимает
Путь к далёким звёздам, – Волна так трепетно,
Живящего солнца сёстрам, – Медленно и уверенно, –
Мир наполни Чаек слышу
И щебетом птичьим, – Над гладью синею, –
Свет – основа любой жизни, – Громкогласная, странная
Это море, В небо лечу
Где шепчутся волны, Яркое, звездное, –
Ласковым и изумлённым Мысли дарит забавные
Гірлянда сенканів – це корона сенканів, до якої додано шосту строфу, у якій взято перший рядок з першого сенкану, другий рядок з другого сенкану і т.д.
Ни сон, ни сонм Проталин сонм,
Фантасмагорий сна Их ледяной испуг
Не студят голову теперь. Тебе о чём-то говорят
То стук, то звон Чуть слышный звук,
Текут в проём окна, Тягучий долгий стон
Колотят в грудь, колотят в дверь. Капелящего февраля.
Но дальний звон – То стук, то звон,
То краткое «пора» – То краткое «пора»
Сбивает птиц с насеста «юг» Тебе о чём-то говорят?
Графічний сенкан – це технологія, що підкріплює складання сенкану візуальними образами (графічне уявлення, підбирання фону тощо). Вірш при цьому виходить більш емоційно насиченим, пізнавальним, синкретичним. При виборі фону треба слідкувати, щоб він був у гармонії зі змістом.
Школо!
Відкрита, гомінка.
Розвивайся, твори, народжуй.
Бути учнем своїх учнів –
Радість.
Дидактичний сенкан укладається не за певною кількістю складів, а згідно зі змістовими і синтаксичними вимогами до кожного рядка. Такий твір – це п’ятирядковий неримований вірш, що складається за заданим алгоритмом із одинадцяти слів.
Цей різновид сенкану розвився у практиці американської школи з дидактичною метою як спосіб підвищення креативності учнів та як ефективний прийом розвитку образного мовлення, який дозволяє швидко отримати результат. З кінця 90-х років дидактичний сенкан поширився і на пострадянському педагогічному простірі (Росія, Україна тощо).
Добре відома формула (схема, план, алгоритм) створення дидактичного сенкану. Вона доволі проста:
2. Два прикметники (яке воно?)
3. Три дієслова (що воно робить?)
4. Фраза-висновок з чотирьох слів.
5. Іменник-синонім до теми.
Дзюрчить, струмує, переливається.
Вона вічно тече, як
Старий
Можна знищити, перемогти – ні!
(Образ Сантьяго за повістю Е.Хемінгуея «Старий і море» [2; 66].)
Більш розширено пропонуємо розглянути зміст сенкану в таблиці:
№ рядка
Зміст
Частина мови
Кількість слів
Питання
Опис
Явище, об’єкт або предмет, який треба осмислити
Прикметник (рідше – прислівник)
Ознаки і властивості обраного явища, об’єкта або предмета
Дієслово (рідше – дієприслівник)
Характерні дії об’єкта або предмета поетичного опису
Фраза-судження з теми
Речення, афоризм, цитата, крилатий вираз, прислів’я
Власне судження про об’єкт або предмет художнього осмислення, особисті почуття й відношення
Синонім до теми (назви), слово-асоціація
Резюме, нове звучання теми, метафора, особиста інтерпретація об’єкта або предмета творчого опису, характеристика сутності теми
Сполучники, прийменники, вигуки та частки можна використовувати вільно у будь-якому рядку. Такий вірш не обов’язково повинен мати ритм чи риму, це вільний твір (хоча рима і не заперечується).
Чітке виконання правил написання сенкану не обов’язкове. Наприклад, для покращення смислу в четвертому рядку можна використовувати три або п’ять слів, а в п’ятому рядку – два слова. Можливі варіанти використання й інших частин мови, але такі зміни бажані лише в тому випадку, якщо це дійсно необхідно для покращення тексту.
Майже всі учні легко справляються з цим завданням, навіть найслабші. До того ж створені дітьми сенкани нерідко стають «родзинкою» уроку.
За багато століть експерименти в області поезії народили багато твердих поетичних форм, тобто віршів, які потребують на чіткий строгий алгоритм: акровірш, анімлет (вірші у стилі аніме), східник, газель, дистих, катрен, нонет, онєгінська строфа, пентет, рифмовик, рондель, сонет, терцет, тріолет, четверик та інші (таких поетичних форм за деякими літературними словниками більше 150-ти).
Віршованих форм, заснованих на рефлексії (переживаннях, народжених життєвими враженнями) та побудованих «за правилами», відомо не так вже й багато: японські хоку і танка, європейський сонет. До таких форм відноситься також сенкан.
Сонет, пушкінську строфу, оду за канонами зможе скласти далеко не кожен учень. А от віршована форма сенкану не викличе значних складнощів у більшості учнів. При всьому тому, що цей прийом здається простим, його простота приховує найсильніший, багатосторонній інструмент для рефлексії, дозволяє розкрити внутрішній стан автора, виразити його почуття і думки. Сенкан робить атмосферу в класі більш творчою, сприяє покращенню емоційного стану учнів.
До того ж сенкан як вірш-мініатюра більш зручний поетичний жанр для української мови, ніж, скажімо, хоку. Якщо для японської мови 17 складів (5+7+5), обов’язкових для жанру хоку, – це майже завжди і 17 слів, то для нашої мови 17 складів – це в кращому випадку 6-8 слів. Дидактичний сенкан дозволяє використовувати для передачі власних думок і внутрішнього стану 11 слів.
Звичайно, вміння написати сенкан потребує від учня певної підготовки і навичок. Важливо робити цю вправу систематично, цілеспрямовано та з ясною педагогічною метою.
Коли учні тільки знайомляться з сенканом, необхідно їм пояснити алгоритм написання нової поетичної форми. Потім дати декілька прикладів. Після цього поділити клас на групи і запропонувати кожній групі написати декілька сенканів. Нехай спочатку це буде завдання скласти вірш-мініатюру на добре знайому учням тему (наприклад, «Сім’я», «Дружба», «Осінь», «Мама» та под.).
Наступного разу завдання скласти сенкан пропонується парам учнів. Кожен з учасників отримує завдання за 5-7 хвилин написати сенкан на визначену тему. Потім партнери з двох сенканів повинні скласти один, з яким обидва будуть згодні. Це надасть можливість кожному учаснику пари почути один одного, більш критично розглянути дану тему та побачити у творах партнера ті ідеї, які він може пов’язати зі своїми. Після цього весь клас зможе ознайомитись з парними сенканами.
І тільки потім можна пропонувати завдання скласти сенкан індивідуально.
Цей прийом використовують на різних етапах уроку:
— на етапі передрозуміння нової теми (дізнатись, що учням вже відомо, що вони думають з цього приводу);
— на етапі осмислення (запропонувати учням скласти сенкан за яким-небудь розділом навчальної теми, щоб дізнатися, як іде сприйняття нового матеріалу);
— на стадії рефлексії (як ітог вивчення нового матеріалу, який продемонструє не стільки якість, глибину і міцність знань (це покажуть усні опитування, ітогова контрольна робота), скільки розуміння теми, власні оціночні судження).
Написання сенкану – швидкий спосіб змінити вид діяльності, не уходячи від вивчення теми. Цей прийом використовується, коли вивчають теорію літератури (написати сенкан на тему «Романтизм», «Казка», «Кульмінація»), говорять про моральність («Честь», «Вибір», «Справедливість»), підіймають духовні питання («Віра», «Життя», «Добро»). Навіть абстрактні поняття й складні філософські категорії легко можна розкрити в поетичній формі «американського хоку». За допомогою сенканів можна у декількох словах виразити сутність літературного героя, адже вірш-мініатюра спрямовує на більш глибоке розуміння смислу і значення тексту. Цей прийом надає учням можливість сказати те, що вони думають, а вчителю зрозуміти, наскільки широко дитина бачить і розуміє проблему, про яку говориться.
Учні люблять ці неримовані вірші, тому що вони невеликі за об’ємом, складати їх неважко і досить цікаво. Якщо 45 хвилин уроку дозволяють зачитати вголос лише декілька творів-роздумів, то свій сенкан представити зможе кожен учень, та ще й вистачить часу на дискусію. Вчителі при цьому не тільки економлять час, але й перевіряють здатність учня грамотно, ясно виражати свої думки, вміння знаходити в навчальному матеріалі найбільш важливі елементи, робити висновки та формулювати їх у коротких фразах-заключеннях. А це якнайменше означає, що автор сенкану повинен мати власне судження з вивченого питання.
Варіанти роботи з сенканом:
— у групі (написані в групах сенкани частіше бувають цікавішими за індивідуальні, тому що учні відбирають для міні-віршів найбільш цінні ідеї);
— написання короткого оповідання за готовим сенканом (з використанням слів і фраз, що входять у склад сенкану);
— корекція й удосконалення готового сенкану;
— аналіз неповного сенкану для визначення відсутньої частини;
— визначення теми неповного сенкану;
— проведення конкурсу на кращого вигадника сенканів та ін.
Сенкани корисні у якості оцінки лексичного багатства й словникового багажу учнів. Цей прийом допомагає розширювати словник того чи іншого поняття. Обговорюючи учнівські сенкани про, приміром, кохання, можна на уроці скласти «Словник кохання», в якому присутні такі його характеристики, як: безмежне, божевільне, вистраждане, гірке, глибоке, жертовне, запальне, лебедине, небесне, незбагненне, незнане, неповторне, п’янке, перше, піднесене, романтичне, сентиментальне, фатальне, чисте, шалене, юне…
Якщо в учня виникають складнощі, пов’язані з добиранням слів до сенкану, то проблема, скоріш за все, пояснюється наступним: або тема сенкану йому не близька (не зрозуміла або просто не цікава), або учню треба попрацювати над розширенням свого словникового запасу.
За спостереженнями Н.І.Дзямулич, на уроках літератури сенкан, «безсумнівно, не лише допомагає організувати діалог, а й дозволяє відпрацьовувати навички аналізу тексту, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує мовленнєвий розвиток учнів» [2; 66].
При роботі з даним прийомом учитель вирішує одразу багато важливих завдань:
— реалізується особистісно-оієнтоване навчання;
— вивчений на уроці матеріал набуває емоційного забарвлення, що сприяє його більш глибокому засвоєнню;
— відпрацьовуються знання про частини мови;
— значно активізується словниковий запас учня;
— вдосконалюються навички використання в мовленні синонімів, антонімів;
— розвиваються вміння узагальнювати і синтезувати складну інформацію, формулювати ідею;
— активізується і розвивається мисленнєва діяльність і образне мислення;
— вдосконалюється вміння виражати власне відношення до чого-небудь.
Сенкани – чудовий спосіб контролю. Написати вірш-мініатюру грамотно і точно передати смисл літературного явища (героя, образу, епохи), не знаючи тексту, неможливо.
Сенкан також гарний метод самоконтроля. Прочитавши матеріал, можна подумки придумати цей вірш. Якщо вийшло – тему засвоєно добре. Більше того, сенкан містить квінтесенцію навчального матеріалу, а тому пізніше можна повторити дану тему, просто пригадавши свій сенкан.
Переваги сенкану:
— доступність різним віковим категоріям (практику складання сенканів з учнями використовують навіть вчителі початкової школи);
— спосіб на будь-якому етапі уроку, вивчення теми, перевірити, що знаходиться в учнів на рівні асоціацій;
— міцний інструмент для рефлексії;
— не потребує великих часових затрат;
— допомагає створити ситуацію успіху;
— дозволяє відчути себе хоча б на мить творцем;
— виходить майже у всіх.
Чи має дидактичний сенкан відношення до поезії? З цього приводу існує багато суперечок.
Більшість вчителів, за їх власним переконанням, використовують цей прийом на уроках літератури у якості прикладу творчої роботи. І така позиція має сенс, адже, складаючи сенкан, кожен реалізує свої таланти і здібності: інтелектуальні, творчі, образні. Правильно складений сенкан має яскраво виражене енергетичне забарвлення, фіксує емоційні оцінки учня, його поточні враження, відчуття й асоціації. Усе це ознаки поетичного світовідчуття.
Заговорює, заворожує, зачаровує.
Музика осінніх мерехтливих зірок.
Противники цього дидактичного прийому звертають увагу на те, що тверда алгоритмічна форма жанру сенкану стримує саму по собі вільну природу творчості. Та це й очевидно: традиційні строфи, написані ямбом, хореєм, дактилем й іншими добре відомими розмірами – більш музичні та природні нашій мові для вираження пропущених через серце почуттів і думок, «таїни» слов’янської душі.
Сенкан цінний саме як інструмент для розвитку початкових навичок творчої діяльності, впевненого залучення до лабораторії мистецтва слова.
За допомогою «американського хоку» можна дати визначення будь-якому поняттю, терміну, явищу або предмету. Якщо запитати у вас, що таке «слово», «віра», «творчість» – мабуть, важко буде відповісти. А якщо запропонувати написати сенкан на ці теми, ви не просто легко впораєтесь із завданням, а й відкриєте для самого себе чудові властивості вашої підсвідомості, яка видасть вам найліпші слова і образи для вираження вічних тем.
Спробуйте написати сенкан про свого улюбленого літературного героя. І коли для розкриття його образу ви будете добирати єдині вірні описи, дії і ключову фразу, то обов’язково відчуєте, наскільки ближчим, зрозумілішим і ріднішим став для вас цей персонаж. Ви немовби пропустите мистецтво слова через себе.
Схема дидактичного сенкану побудована таким чином, що спочатку слова нанизуються поступово, потім емоційно-чуттєва напруга наростає, збільшується; раптом наступає кульмінація, катарсис; і нарешті – ітог, спокій, баланс.
Сенкан як вид творчості може вбити невміле, непрофесійне використання цього прийому, відсутність словникової роботи, зловживання і перетворення творчих «відкриттів» учнів на конвеєрну основу, заперечення принципу добровільності виконання цього виду завдання. Все добре в міру. Коли прийом сенкану починають бездумно використовувати на кожному уроці, це ознака втрати цієї міри. Не будемо забувати, що написання віршів-мініатюр – лише один із багатьох творчих прийомів, які можна використовувати на уроках літератури.
Декілька порад, як зробити, аби структура сенкану не виглядала сторонньою поезії:
— спробувати внутрішньострофно заримувати рядки;
— фразу-резюме бажано робити емоційно-ударною;
— відповідально відноситись до підбору слів, мати варіанти;
— намагатись, щоб хвилювання, напруження тексту наростали з наростанням довжини рядка.
У будь-якому випадку, сенкан – вид творчого завдання, а тому і в цьому простому жанрі можна прагнути досягти досконалості.
Як ми побачили, технологія складання сенкану універсальна і подобається не тільки учням, а й дорослим. Розважатися таким вигадництвом легко, цікаво і приємно.
У буденному житті сенкан можна використовувати в якості розваги, що приносить і користь, і задоволення. Наприклад, на дні народження кожен гість може подарувати імениннику свій сенкан, в якому той зможе побачити себе з боку, зрозуміти, як його сприймають оточуючі.
Саме тому, що за допомогою цих віршів-мініатюр у декількох рядках можна виразити сутність теми, вони стали такими популярними на уроках літератури й інших шкільних предметів.
Отже, сенкан може зайняти достойне місце в портфоліо педагогічних прийомів словесника.
Сенкан
Осмислює, синтезує, захоплює.
Пригадай: стислість – сестра таланту.
Література:
1. Викентьева И. Ода синквейну// Библиотека в школе. – 2003. – №16. – С.57-58.
2. Дзямулич Н.І. Сенкан у системі інноваційного навчання // Педагогічний пошук. – 2010. – № 4. – С. 64-66.