Что такое пенітенціарної служби
Пенитенциарная система
Пенитенциарная (уголовно-исполнительная) система (от лат. poenitentia — раскаяние) — государственный институт, ведающий исполнением уголовных наказаний, наложенных на граждан в соответствии с законом. Обеспечивает исполнение наказаний как связанных, так и не связанных с лишением свободы, а также содержание подследственных с момента заключения под стражу до суда (до изменения меры процессуального пресечения в виде заключения под стражу).
Одним из важнейших направлений деятельности современной пенитенциарной системы по восстановлению социальной справедливости, наряду с карательной функцией, является профилактика рецидива преступлений.
Содержание
Требования к пенитенциарной системе
Учения об исполнении наказания
Наиболее общее учение об исполнении наказания, которое на научно-практической основе разрабатывает оптимальные санкции уголовной ответственности называется пенологией (от лат. poena — наказание).
Его зарождение в конце XVIII века связывают с исследованиями Джона Говарда и Иеремии Бентама, направленными на гуманизацию тюремной системы.
В России наиболее известными специалистами в области пенологии (тюрьмоведения) стали профессора И. Я. Фойницкий, С. В. Познышев, и Н. С. Таганцев.
И. Я. Фойницкий в 1889 году написал «Учение о наказании в связи с тюрьмоведением». Он первым не только в России, но и во всём мире, начал читать специальный курс по тюрьмоведению для студентов-юристов. Содержанием пенитенциарной науки И. Я. Фойницкий считал «определение институтов, способных оказать в полезную для общежития сторону воздействие на преступный класс путём тщательного изучения особенностей преступного населения и действительного влияния на него практикуемых мер. Примыкая одною своею стороною к уголовному праву, тюрьмоведение близко соприкасается другими сторонами с народным воспитанием и народным призрением».
С. В. Познышев издал в 1915 году книгу «Очерки тюрьмоведения», а в 1923 году «Основы пенитенциарной науки». Он уделял много внимания вопросам исправления заключённых, которое он делил на нравственное и юридическое. Нравственное исправление, по его мнению, это «не превращение порочного человека в добродетельного, что недостижимо посредством наказания, а лишь некоторое изменение к лучшему психической конституции наказуемого, его характера, достаточное для предупреждения рецидива». Цель юридического исправления заключается во внушении субъекту путём применения к нему наказания «сознания неизбежной связи известного поведения с данным невыгодным последствием… неизбежности связи преступления и наказания». Достижение этой цели является менее сложным.
Криминопенология — отрасль криминологии; изучает преступность в местах лишения свободы, её причины и условия, последствия, личность преступника, специфическую систему мер борьбы с нею.
Уголовно-исполнительное (исправительно-трудовое) право — отрасль права и наука, связанные с законодательством, регулирующим общественные отношения, возникающие в процессе и по поводу исполнения всех видов уголовных наказаний и применения иных мер уголовно-правового воздействия.
История развития пенитенциарной системы
Пенитенциарная система древнего мира
Пенитенциарная система средних веков
Пенитенциарная система нового времени
Пенитенциарная система ХХ—XXI века
Современная пенитенциарная система России
Учреждения пенитенциарной системы России
Согласно ст. 5 Закона РФ от 21 июля 1993 года «Об учреждениях и органах, исполняющих уголовные наказания в виде лишения свободы» [3] уголовно-исполнительная система России включает в себя:
В следственных изоляторах (СИЗО), предусматривающих содержание подследственных, могут содержаться подсудимые, а также осуждённые, до отправки оных в соответствующее учреждение исполнения наказаний уголовно-исполнительной системы, а также осуждённые, которых — по договорённости с ними — администрация СИЗО оставила отбывать лишение свободы в СИЗО, чтобы они в СИЗО выполняли те работы, которые там поручают заключённым (осуждённым).
Тюремное население России
Совет руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств (далее – Совет) создан в соответствии с Соглашением об образовании Совета руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств (далее – Соглашение), принятым 16 октября 2015 года в поселке Бурабай (Республика Казахстан) на заседании Совета глав государств СНГ. Соглашение подписали главы шести государств – участников СНГ: Республики Армения, Республики Беларусь, Республики Казахстан, Кыргызской Республики, Российской Федерации и Республики Таджикистан. В соответствии с Положением о Совете, являющимся неотъемлемой частью Соглашения, его членами стали руководители пенитенциарных служб Республики Беларусь, Кыргызской Республики, Российской Федерации, для которых Соглашение вступило в силу в 2016 году.
В июне 2016 года проведено первое заседание Совета. Руководители пенитенциарных служб Республики Армения, Республики Казахстан и Республики Таджикистан принимали участие в заседании Совета в качестве наблюдателей.
Председателем Совета сроком на три года избран директор Федеральной службы исполнения наказаний Геннадий Корниенко.
Функции Секретариата Совета поручено исполнять подразделению пенитенциарной службы Российской Федерации совместно с департаментом по сотрудничеству в сфере безопасности и противодействия новым вызовам и угрозам Исполнительного комитета СНГ.
Основными направлениями деятельности и функциями Совета являются:
определение приоритетных направлений взаимодействия в пенитенциарной сфере государств – участников Содружества Независимых Государств;
координация практического взаимодействия пенитенциарных и иных заинтересованных национальных служб и ведомств государств – участников Содружества Независимых Государств по основным аспектам пенитенциарной сферы при осуществлении функций Совета;
содействие реализации принятых межгосударственных и межправительственных решений в пенитенциарной сфере государств – участников Содружества Независимых Государств;
разработка целевых программ по приоритетным направлениям совместной деятельности пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств;
разработка предложений по гармонизации пенитенциарного законодательства государств – участников Содружества Независимых Государств.
Основной формой деятельности Совета являются заседания, которые проводятся по мере необходимости, но не реже одного раза в год, поочередно на территориях государств – участников Соглашения.
Повестка дня заседания Совета формируется на основании Плана работы Совета, который разрабатывается в соответствии с предложениями членов Совета и утверждается соответствующим решением.
В настоящее время Республикой Армения и Республикой Казахстан также выполнены внутригосударственные процедуры, необходимые для вступления в силу Соглашения.
В мае 2017 года проведено очередное заседание Совета руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств в Республике Беларусь г. Минск.
В октябре 2018 года проведено очередное заседание Совета руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств в Республике Армения г. Ереван.
В июле 2019 года проведено очередное заседание Совета руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств в Республике Казахстан г. Нур-Султан.
Республикой Узбекистан выполнены все внутригосударственные процедуры, необходимые для присоединения к Соглашению об образовании Совета руководителей пенитенциарных служб государств – участников Содружества Независимых Государств 3 февраля 2019 года. Таким образом, по состоянию на 4 февраля 2019 года, его участниками являются Республика Беларусь, Кыргызская Республика, Российская Федерация – с 14 мая 2016 года, Республика Казахстан – с 14 декабря 2016 года, Республика Армения – с 3 мая 2017 года, Республика Таджикистан с 22 ноября 2017 года и Республика Узбекистан с 3 февраля 2019 года.
Об утверждении Положения о Государственной пенитенциарной службе Украины
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 2 липня 2014 р. N 225
Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Положення про Державну пенітенціарну службу України, що додається.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 липня 2014 р. N 225
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну пенітенціарну службу України
1. Державна пенітенціарна служба України (ДПтС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
2. ДПтС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями ДПтС є:
1) реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;
3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;
4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених та осіб, узятих під варту.
4. ДПтС відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові юстиції;
3) аналізує результати діяльності органів і установ, готує на їх основі та подає Міністрові юстиції пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування органів і установ;
4) забезпечує виконання державних цільових програм розвитку органів і установ;
5) бере участь у розробленні та виконанні державних комплексних програм протидії злочинності;
6) організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених;
7) забезпечує дотримання вимог законодавства в органах і установах;
8) забезпечує здійснення заходів стосовно запобігання вчиненню кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків засудженими та особами, узятими під варту, а також заходів щодо них для припинення кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків;
9) забезпечує виявлення кримінальних правопорушень, учинених в органах і установах;
10) організовує здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
11) забезпечує контроль за організацією охорони установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, дотриманням правопорядку та забезпеченням безпеки в них;
12) організовує забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів;
13) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, налагоджує взаємодію з органами, до складу яких входять підрозділи, що провадять таку діяльність;
14) здійснює довідково-інформаційне та методичне забезпечення органів і установ;
15) забезпечує функціонування власної системи внутрішньої безпеки;
16) здійснює управління об’єктами державної власності;
17) організовує облік та реєстрацію засуджених та осіб, узятих під варту;
18) визначає вид установи виконання покарань, у якій відбуватимуть покарання засуджені до позбавлення волі;
19) здійснює розподіл засуджених, переводить їх та осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої;
20) здійснює видачу осіб (екстрадицію), а також прийом громадян України, засуджених за кордоном, для відбування покарання на території України та передачу іноземців, засуджених судами України, для відбування покарання за кордоном, забезпечує транзитне перевезення через територію України осіб, узятих під варту, або засуджених згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
21) забезпечує виконання актів амністії та помилування, проводить перевірки дотримання органами і установами вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів до клопотання про помилування;
22) організовує проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, залучає до її проведення представників релігійних і благодійних організацій, громадських об’єднань, творчих спілок, фізичних осіб;
23) сприяє спостережним комісіям та громадським об’єднанням у здійсненні громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань;
24) організовує у взаємодії з МОН професійно-технічне і загальноосвітнє навчання засуджених та надання освітніх послуг особам, узятим під варту;
25) організовує проведення медичної практики, здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, медичного контролю за станом здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, надання їм медичної допомоги, забезпечує належний санітарно-епідемічний стан в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах і на їх території;
26) взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими об’єднаннями щодо підготовки засуджених до звільнення з установ виконання покарань;
27) організовує залучення засуджених до суспільно корисної оплачуваної праці;
28) здійснює державний нагляд за безпечним веденням робіт персоналом органів і установ, засудженими та особами, узятими під варту;
29) установлює і підтримує зв’язки з міжнародними організаціями, за погодженням з Міністром юстиції укладає угоди з відповідними органами іноземних держав про співробітництво у сфері виконання кримінальних покарань, протидії злочинності та з інших питань, що належать до компетенції ДПтС;
30) здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов’язаних із діяльністю ДПтС, органів і установ;
31) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. ДПтС з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДПтС, органах і установах;
2) здійснює добір кадрів в апарат ДПтС та на керівні посади в територіальні органи управління, органи і установи, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу апарату ДПтС, її територіальних органів управління, органів і установ;
3) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДПтС, в органах і установах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;
4) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;
5) виступає державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державні кошти для задоволення потреб національної безпеки, проектування і капітального будівництва об’єктів органів і установ;
6) здійснює заходи щодо централізованої закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб органів і установ;
7) забезпечує моніторинг виробничо-господарської діяльності підприємств установ виконання покарань, аналізує результати такої діяльності, надає допомогу зазначеним підприємствам у встановленні господарських зв’язків, бере участь у формуванні та розміщенні державного замовлення;
8) організовує проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторських і проектно-технологічних робіт, координує роботу підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби, пов’язану із сертифікацією, стандартизацією, метрологією, винахідництвом і раціоналізацією;
9) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, вирішення питань цивільного захисту, стабільну роботу органів і установ в умовах особливого періоду і надзвичайного стану, додержання правового режиму надзвичайного чи воєнного стану в разі його введення в Україні або в окремих її місцевостях, здійснення інших заходів відповідно до законодавства;
10) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
11) визначає потребу органів і установ у матеріально-технічних ресурсах, енергоносіях, продуктах харчування, капітальних вкладеннях для будівництва, реконструкції, розширення, технічного переоснащення і капітального ремонту, виконання проектно-вишукувальних робіт і робіт з типового проектування об’єктів органів і установ; організовує і забезпечує раціональне та ефективне використання усіх видів енергетичних ресурсів та води, впровадження енергозберігаючих заходів в органах і установах;
12) здійснює нагляд за технічним станом будівель, споруд та об’єктів інженерної інфраструктури, автотранспортних засобів органів і установ;
13) забезпечує виконання завдань з пожежної безпеки щодо захисту життя і здоров’я громадян, державної власності від пожеж та підтримання належного рівня пожежної безпеки в апараті ДПтС, органах і установах, проводить експертизу проектної та іншої документації відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки;
14) забезпечує установи виконання покарань та слідчі ізолятори інженерно-технічними засобами охорони і нагляду, спеціальними засобами захисту та активної оборони, системами зв’язку і управління, зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, протипожежними засобами, технікою та автомобілями, контролює їх розподіл, зберігання і використання;
15) організовує в межах повноважень, передбачених законом, роботу щодо комплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів, що пов’язані з діяльністю ДПтС, органів і установ;
16) сприяє діяльності профспілкового руху та громадських об’єднань, статутні положення яких не суперечать засадам діяльності ДПтС та вимогам законодавства;
17) забезпечує висвітлення діяльності органів і установ, зокрема через засновані нею в установленому порядку засоби масової інформації та власний веб-сайт, організовує проведення семінарів, конференцій з питань, що належать до її компетенції;
18) організовує ведення діловодства відповідно до встановлених правил;
19) провадить у встановленому порядку редакційно-видавничу діяльність, зокрема видає газети, журнали, бюлетені, збірники нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності органів і установ;
20) взаємодіє з Антитерористичним центром при СБУ у питаннях боротьби з тероризмом та здійснює заходи щодо запобігання та припинення злочинів терористичної спрямованості на об’єктах органів і установ;
6. ДПтС для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, зокрема урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
7. ДПтС здійснює покладені на неї повноваження безпосередньо та через територіальні органи управління, органи і установи.
8. ДПтС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.
9. ДПтС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін’юсту видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
10. ДПтС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції.
1) очолює ДПтС, здійснює керівництво її діяльністю, представляє ДПтС у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами;
2) вносить на розгляд Міністра юстиції пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, розроблені ДПтС проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;
3) вносить на розгляд Міністра юстиції проекти нормативно-правових актів Мін’юсту з питань, що належать до компетенції ДПтС;
4) забезпечує виконання ДПтС Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін’юсту з питань, що належать до компетенції ДПтС, та доручень Міністра юстиції;
5) подає на затвердження Міністру юстиції плани роботи ДПтС;
6) звітує перед Міністром юстиції про виконання планів роботи ДПтС та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності ДПтС, органів і установ, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
7) вносить на розгляд Міністра юстиції пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників;
8) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
9) затверджує штатний розпис та кошторис територіальних органів управління ДПтС;
10) вносить Міністрові юстиції пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності персоналу апарату ДПтС та коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів управління ДПтС;
11) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром юстиції керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДПтС, призначає на посаду та звільняє з посади персонал апарату ДПтС;
12) призначає на посаду за погодженням з Міністром юстиції та головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів управління ДПтС;
13) призначає на посаду за погодженням з Міністром юстиції, звільняє з посади заступників керівників територіальних органів управління ДПтС;
14) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату ДПтС;
15) утворює підрозділи кримінально-виконавчої інспекції, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи та організації для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
16) у встановленому порядку вносить подання щодо представлення персоналу апарату ДПтС, її територіальних органів управління до відзначення державними нагородами;
17) установлює відповідно до законодавства заохочувальні відзнаки ДПтС, нагороджує ними персонал органів і установ;
18) присвоює відповідні ранги державним службовцям;
19) присвоює в установленому порядку спеціальні звання рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу особам, які проходять службу в ДПтС, органах і установах, вносить за погодженням з Міністром юстиції Президентові України подання про присвоєння вищих спеціальних звань;
20) укладає контракти про проходження служби в ДПтС, органах і установах, призначає на посади за конкурсом;
21) запроваджує в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах режим особливих умов, залучає в разі потреби додаткові сили і засоби органів та підрозділів МВС для припинення в них групових протиправних дій та ліквідації їх наслідків, інформує про такі заходи Міністра юстиції;
22) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті ДПтС;
24) забезпечує взаємодію ДПтС із визначеним Міністром юстиції структурним підрозділом Міністерства;
25) забезпечує дотримання встановленого Міністром юстиції порядку обміну інформацією між Мін’юстом та ДПтС і вчасність її подання;
26) здійснює інші повноваження, визначені законом.
12. Голова ДПтС має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у ДПтС можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова ДПтС.
Кількісний та персональний склад колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них затверджує Голова ДПтС.
14. Граничну чисельність персоналу апарату ДПтС затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру апарату ДПтС затверджує її Голова за погодженням із Міністром юстиції.
Штатний розпис, кошторис апарату ДПтС затверджує її Голова за погодженням із Мінфіном.
ДПтС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.